У річницю набуття Україною статусу держави-кандидата до ЄС розповідаємо про те, що вдалося втілити Міністерству охорони здоров’я для наближення вступу України до Європейського Союзу і які переваги ми отримали завдяки цьому статусу.
«Вступ до Європейського Союзу – це не просто декларативна мета. Це стратегічна ціль та шлях до сталого розвитку, в тому числі і що стосується медичної сфери. Наразі перед нами стоїть амбітне завдання — якнайшвидше імплементувати норми права ЄС до українського законодавства. Це дозволить Україні стати повноправною частиною ЄС на всіх рівнях, а також допоможе реально посилити нашу систему охорони здоров’я через впровадження найсучасніших європейських стандартів», — відзначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Профільна заступниця міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції Марина Слободніченко акцентує, що нині МОЗ рухається у трьох євроінтеграційних напрямах — виконує домашнє завдання, яке є передумовою початку переговорного процесу, готується до перемовин та посилює міжнародні зв’язки з інституціями ЄС та європейськими країнами.
ДОСЯГНЕННЯ ЗА РІК
Готуючись до вступу в ЄС, МОЗ першочергово реалізовує два завдання — імплементує положення угоди про асоціацію з ЄС та завершує процедуру селф-скринінгу.
Станом на червень 2023 року, відсоток виконання угоди у сфері охорони здоров’я сягнув 71%.
«За два квартали цього року команді МОЗ вдалося досягнути прогресу у 5%. Тобто, якщо на кінець 2022 року показник виконання угоди про асоціацію з ЄС за напрямом охорони здоровʼя дорівнював 66%, нині він становить 71%. Це сталося завдяки злагодженій роботі усіх дотичних гілок влади та політичній волі, яка посилила євроінтеграційний пріоритет після набуття Україною статусу кандидата до ЄС», — пояснила Марина Слободніченко.
Зокрема протягом цього року в рамках угоди про асоціацію з ЄС вдалося ухвалити два з ключових законів — Закон «Про систему громадського здоров’я» та нову редакцію Закону «Про лікарські засоби».
Значні зрушення також відбулися у сфері донорства крові — уряд ухвалив постанову, що впроваджує автоматизацію процесів системи крові, зокрема дозволяє оперативно отримувати достовірну інформацію про потреби крові для планування і моніторингу її запасів на національному та регіональному рівнях (через електронні системи єКров та ЕСОЗ). Крім того, Кабмін розробив та вже подав до Парламенту законопроєкт, що має посилити відповідальність у сфері донорства крові та її компонентів.
Також на початку червня Парламент підтримав у першому читанні актуальний для України у безпековому плані законопроєкт, що імплементує стандарти ЄС у сфері захисту від радіації (впливу іонізуючого випромінювання).
Успішно рухається МОЗ і у процесі внутрішньої перевірки законодавства на відповідність праву Європейського Союзу. Нині у рамках селф-скринінгу вже опрацювало понад 98% директив, регламентів, угод та інших актів права ЄС (acquis ЄС) у сфері охорони здоров’я.
«Селф-скринінг — це не просто домашнє завдання, яке ми маємо виконати для початку переговорів з ЄС, це наша можливість побачити, які завдання перед нами стоять і як їх пріоритезувати. Серед майже 350 актів права ЄС у сфері охорони здоров’я, які потребують обов’язкової адаптації в українське законодавство, повністю імплементовано лише 45», — розповіла профільна заступниця міністра.
ПОСИЛЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ЗВ’ЯЗКІВ З ЄС
Набуття Україною статусу кандидата до ЄС вже відкрило двері до окремих проєктів та програм Єврокомісії. Зокрема, у липні 2022 року Єврокомісія та МОЗ підписали угоду про приєднання України до програми EU4Health. Україна вже подала заявку на участь у 7 грантах для державних установ (гранти спільної дії), загальний бюджет яких становить майже 205 млн євро для консорціуму країн-учасниць.
Старт програм і надходження коштів від ЄС на їх реалізацію планується у жовтні-листопаді 2023 року. Від України їх реалізовуватимуть Міністерство охорони здоров’я, Центр громадського здоров’я, Державний експертний центр, Український центр трансплант-координації та ДП «Електронне здоров’я», й вони охоплюють такі напрями:
- впровадження заходів проти антимікробної резистентності;
- профілактика раку та інших неінфекційних захворювань;
- профілактика серцево-судинних захворювань та діабету;
- підтримка інтеграції ERN до національних систем охорони здоров’я;
- розвиток потенціалу регуляторної мережі ЄС у сфері лікарських засобів;
- пілотування нового підходу для оцінки та авторизації оновлених процедур з підготовки донорської крові, тканин та клітин;
- удосконалення використання даних в електронній системі охорони здоров’я;
- впровадження заходів у сфері глобальної охорони здоров’я.
«Ми дуже вдячні Єврокомісії, що вони вже активно включають Україну до спільного планування та реалізації заходів у сфері охорони здоров’я. Ми плануємо посилювати цю співпрацю ще активніше», — зазначила Марина Слободніченко.
Загалом протягом року у статусі країни-кандидата МОЗ уклало 5 стратегічних документів про співпрацю з ЄС на державному рівні. Окрім угоди про приєднання України до програми EU4Health було підписано:
- Декларацію про наміри співпраці у сфері охорони здоров’я та профілактики між міністром охорони здоров’я України та Міністерством охорони здоров’я та профілактики Франції;
- Домовленість про співпрацю в галузі охорони здоров’я між Європейською комісією та Міністерством охорони здоров’я України;
- Два меморандуми про співпрацю між Міністерством охорони здоров’я України та Французькою асоціацією охорони здоров’я з метою допомогти відбудовувати зруйновані внаслідок війни медзаклади.
ПЛАНИ
Попри те, що селф-скринінг ще не закінчився, МОЗ вже сформувало для себе пріоритетні сфери євроінтеграційної політики — це громадське здоров’я, фармацевтична галузь, медичні послуги та освіта. Наскрізними лініями між ними пролягає електронне здоров’я та концепція «One Health».
«Саме до цих сфер належать ключові норми ЄС, які ми маємо впровадити. Наші плани роботи знаходяться не лише у площинні адаптації законодавства, а й безпосереднього впровадження реформ. Ми активно готуємося до початку переговорів, посилюємо команду і розробляємо комплексні стратегії. Роботи попереду дуже багато, натомість вже сформовано бачення куди і як нам рухатися, щоб українська медицина якнайшвидше змогла трансформуватися відповідно до кращих європейських практик», — відзначила заступниця міністра Марина Слободніченко.
У планах МОЗ вже до кінця року сформувати сильну переговорну команду до якої будуть долучені не лише фахівці з міжнародного та європейського права, але й безпосередньо експерти ключових євроінтеграційних напрямків у сфері охорони здоров’я.
