У Роттердамі (Нідерланди) у виставковому центрі AHOY, відомому широкому загалу завдяки Євробаченню, 28–31 березня 2022 р. пройшов 13-й Всесвітній з’їзд з фармації, біофармації та фармацевтичних технологій (World Meeting on Pharmaceutics, Biopharmaceutics and Pharmaceutical Technology1, який скорочено прийнято називати PBP). Попередні з’їзди були проведені у Будапешті (1995), Парижі (1998), Берліні (2000), Флоренції (2002), Женеві (2006), Барселоні (2008), Валлетті (Мальта, 2010), Стамбулі (2012), Лісабоні (2014), Глазго (2016) і Гренаді (2018). Через пандемію COVID-19 захід не відбувся у Відні у 2020 р. та пройшов віртуально у 2021-му.
Для наукової фармацевтичної та споріднених фармацевтичних спільнот цей з’їзд є найважливішою щорічною подією загальноєвропейського масштабу, який підтримують багато національних фармацевтичних спілок/товариств Європи. Зокрема, цього року до складу організаторів увійшли Italian Association of Pharmaceutical Technology and Law, International Society of Drug Delivery Science and Technology (Франція) та International Association for Pharmaceutical Technology (Німеччина), а сам з’їзд відбувся за підтримки фармацевтичних товариств Великобританії, Естонії, Фінляндії, Угорщини, Італії, Польщі, Іспанії, Словенії та Австрії. До заходу також виявили інтерес фармацевтичні компанії, виробники фармацевтичного обладнання та допоміжних речовин, контрактні виробники-розробники (CDMO), представники фахових наукових видань тощо. За значущістю у світовому масштабі РВР поступається хіба що AAPS PHARMSCI 3602 – щорічному заходу, проходить у США під егідою Американської асоціації фармацевтичних науковців (AAPS).
Відкриваючи з’їзд, організатори повідомили, що участь у ньому беруть делегати з різних закладів із 37 країн світу, та наголосили, що цього року, на жаль, через війну жодного представника від України не буде. Виказавши свою підтримку народу нашої країни, організатори висловили сподівання, що наступного року українські делегати зможуть долучитись до роботи даного заходу.
Завдяки з’їзду можна швидко відслідкувати прогрес у найбільш актуальних наукових сферах, порівняти та відкоригувати напрямки наукової діяльності, провести дискусії на певні теми, налагодити наукові та ділові зв’язки та загалом, так би мовити, «звірити годинники». Цьогоріч доповіді авторитетних науковців на пленарних сесіях були присвячені таким питанням: рецептури вакцин, біоподібних лікарських засобів та їхня клінічна і неклінічна розробка, погано розчинні активні фармацевтичні інгредієнти та підвищення їхньої біодоступності, методи доставки нуклеотидів та білкових структур, наночастки, назальні, дермальні, трансдермальні, пероральні та інноваційні системи доставки АФІ, роль мікробіоти у пероральній біодоступності, вушний, очний та легеневий шляхи доставки АФІ, фармацевтичне виробництво та інжиніринг, безперервне виробництво та процесні аналітичні технології (PAT), 3D-друк тощо.
Окрім декількох паралельних пленарних сесій, важливою складовою цього заходу є «ярмарок ідей», який було реалізовано через постерні/стендові доповіді. Це дає змогу доповідачам публічно протестувати ідею та отримані результати експериментальних досліджень на здатність витримувати критику, тому багато постерів презентували аспіранти, які становили більшість серед загальної кількості делегатів. Іншу частину постерів з науковими, експериментальними та прикладними рішеннями представили компанії – виробники фармацевтичних допоміжних речовин або фармацевтичного обладнання для ознайомлення зі своєю продукцією членів наукового та фахового фармацевтичного середовища. З метою просування послуг у сфері розробки, налагодження контактів із представниками фармацевтичної індустрії та компліментарними науковими установами свої постери презентували CDMO та університетські наукові групи (чим, власне, займався і я). Переконаний, що наступного разу в роботі з’їзду візьмуть участь делегати з різних закладів та організацій України. Зазначу, що вартість участі в даному заході для студентів, науковців і галузевих фахівців-делегатів становила EUR 520, 840 та 2090 відповідно і була приблизно на 20% нижчою для членів усіх товариств-учасників та додатково ще близько на 10% нижчою за умови бронювання за 2 міс.
Через пандемію COVID-19 свій приїзд на попередній з’їзд у Відні мені довелося скасувати, а участь у цьому заході я планував, як завжди, майже за пів року. Але через військову агресію росії проти України й активність у перші тижні війни нашої маленької української діаспори у Північній Ірландії на підтримку України я збирався відмінити поїздку. Так сталося, що через низку заздалегідь спланованих ділових зустрічей я мав поїхати у це службове відрядження, а ви тепер можете читати цей короткий постреліз.
До цього мені ніколи не доводилось бувати у Роттердамі. Перше, що кинулося в очі ще на залізничному вокзалі, – це вражаюча модернова архітектура та дуже комфортна і з розумом інтегрована система муніципального транспорту, мостів, велосипедних та автомобільних доріг.
На свій сором, тільки тут я дізнався, що під час Другої світової війни Роттердам було майже вщент зруйновано внаслідок авіаційних бомбардувань фашистського Люфтваффе.
Сьогодні я мрію, що після нашої перемоги Харків, Маріуполь, Чернігів та інші міста України постануть із попелу наче фенікс, як це зробив свого часу Роттердам. І щиро вдячний всім, хто наближає цей час. Слава Україні!
Валентин Могилюк, к. фарм. н.
