У Казахстані завершено пілотний проєкт із маркування та простежуваності біологічно активних добавок (БАД). Казахстан підписав угоду ЄАЕС про запровадження маркування БАД, відповідно до якої обов’язковому маркуванню підлягають 57 товарних кодів.
З 28 березня по 31 грудня 2025 року за участю 7 вітчизняних виробників, 10 імпортерів і 3 роздрібних реалізаторів було успішно реалізовано пілотний проєкт із маркування та простежуваності БАД.
У межах пілотного проєкту протестовано всі основні етапи цифрового маркування: від реєстрації учасників в інформаційній системі та створення карток товарів до нанесення коду маркування на кожну одиницю продукції. Також відпрацьовано процеси агрегації продукції в короби та палети з індивідуальними кодами. Після цього товар вводиться в обіг, передається оптовим дистриб’юторам і далі до роздрібної мережі, де під час продажу сканується код, а продукція виводиться з обігу. Таким чином, кожне переміщення товару фіксується в системі, забезпечуючи повну прозорість ланцюга постачання.
Досвід роботи з маркуванням лікарських засобів, які є максимально близькою товарною групою до БАД, уже дає практичні результати. Від початку запровадження обов’язкового маркування лікарських засобів на основі аналізу даних цифрового маркування виявлено понад 4 тисячі фактів різних порушень законодавства у сфері обігу.
«Коли вся галузь уже оцифрована, ми на основі аналізу цих даних, порівняння одних даних з іншими, можемо бачити різні коливання. І ці цифри ми передаємо державному органу. У випадку БАД інформація передаватиметься до Комітету санітарно-епідеміологічного контролю», — зазначив керуючий директор Єдиного оператора маркування та простежуваності товарів Tañba Алмат Ісмаїлов.
Метою впровадження обов’язкового маркування БАД є забезпечення прозорості та законності їх обігу на ринку, впорядкування діяльності виробників, імпортерів і роздрібних реалізаторів, а також захист добросовісного бізнесу. Маркування дозволить ідентифікувати продукцію, своєчасно виявляти порушення, зокрема випадки реалізації лікарських засобів під виглядом БАД, і оперативно вживати заходів реагування.
«Успішність пілотного проєкту підтверджена критеріями Комітету технічного регулювання та метрології МТІ РК. Пілот реалізовано у встановлені строки — не більше 12 місяців, проведено щонайменше 4 експерименти, забезпечено участь мінімум двох суб’єктів на кожному етапі обігу — виробників, імпортерів, оптових і роздрібних реалізаторів, а також охоплено не менше трьох регіонів країни. Таким чином, усі встановлені критерії виконано, пілотний проєкт реалізовано успішно», — повідомив керівник проєкту маркування Єдиного оператора Tañba Бауиржан Мирзатаєв.
Отримані в межах пілотного проєкту результати буде використано під час формування рішень щодо впровадження системи обов’язкового маркування та простежуваності БАД у Республіці Казахстан. Міністерство охорони здоров’я направить пропозиції щодо строків запровадження маркування до Міністерства торгівлі та інтеграції РК і повідомить Євразійську економічну комісію, затвердить вартість коду маркування та Правила маркування і простежуваності, після чого розпочнеться підготовка галузі до запуску системи.
Нагадаємо, що в Казахстані станом на сьогодні впроваджено обов’язкове маркування для шести товарних груп: тютюнові вироби, взуття, лікарські засоби, моторні оливи, деривати сайгака, пиво та пивні напої. Крім того, на стадії реалізації перебувають пілотні проєкти з маркування виробів медичного призначення, рослинних олій, побутової хімії, газових балонів і деревини. Наприкінці поточного року планується запровадження обов’язкового маркування товарів легкої промисловості та ювелірних виробів.
