Під час повномасштабної війни фармацевтична компанія «Фармак» пройшла шлях від втрат у розмірі USD 50 млн до повного відновлення і навіть розширення виробничих потужностей в Україні. Також нещодавно компанія анонсувала будівництво нового заводу на південному заході Європи. Виклики війни не просто не зупинили українського лідера фармацевтичної галузі, а й дали поштовх до нових перспектив співпраці з міжнародними партнерами.
З перших днів, коли міжнародна розвідка повідомила про можливий напад росії на суверенну Україну, компанія «Фармак» почала готуватися до різного розвитку подій: закуповувати сировину для ліків та дизельні генератори для вироблення електроенергії. Пріоритетом для підприємства став захист співробітників, тому найперше почали перевіряти укриття. Коли стало зрозуміло, що вони непридатні для використання, компанія інвестувала в їхню повну модернізацію. Паралельно проходило навчання працівників, щоб вони розуміли, як діяти
за будь-яких обставин, а також, за необхідності, могли надати першу медичну допомогу.
Але як би відповідально український бізнес не готувався, весь жах, який принесе війна, ніхто не міг собі уявити. Через бомбардування Києва у перші дні «великої» війни компанії «Фармак» довелося призупинити виробництво ліків. Однією з основних причин цього була безпека людей та активів компанії, а точніше – абсолютна неможливість її забезпечити. Наступним ударом став знищений ворогом склад із готовою продукцією та первинною упаковкою для ліків, розташований під Києвом. Це призвело до збитків у розмірі USD 50 млн. Та здатися компанія не могла. Як зазначає виконавчий директор «Фармак» Володимир Костюк, у той період йому постійно надходили дзвінки від представників державних органів, військових частин, лікарень та волонтерів із проханням надати необхідні ліки. Але був і запит від співробітників компанії, які, попри всі ризики, готові були працювати. У той період Україна опинилася на межі безпрецедентного колапсу системи розподілу ліків. У перші тижні війни в Україні було закрито до 90% аптек. Наразі пошкодженими є близько 900 об’єктів закладів охорони здоров’я. Крім того, існувала реальна проблема з імпортом як готових лікарських засобів, так і сировини – АФІ або первинної упаковки – через недоступність авіасполучення та морських портів. Деякі склади дистриб’юторів були закриті.
Тому вже на початку березня, попри всі труднощі, «Фармак» повністю відновив виробничу діяльність. А за кілька місяців після початку повномасштабної військової агресії системі охорони здоров’я вдалося подолати більшість проблем і не допустити дефіциту ліків в Україні. Цьому сприяла тісна співпраця фармацевтичних виробників та імпортерів, співробітників Міністерства охорони здоров’я, дистриб’юторів і аптечних магазинів.
Як би складно це не здавалося під час війни, але компанії «Фармак» вдалося налагодити стабільну роботу свого підприємства. У травні вона відкрила нову виробничу дільницю з випуску лікарських засобів у небулах. Отримала кредит на EUR 20 млн від Європейського банку реконструкції та розвитку. Знайшла альтернативні ланцюги поставок і продовжила експорт ліків на міжнародні ринки. Інвестувала у нове виробництво в передмісті Барселони. Випустила на український ринок 11 нових препаратів та планує випуск ще шести до кінця 2022 р. А головне – продемонструвала, що залишається надійним партнером, який може забезпечувати як місцеві, так і міжнародні поставки власної продукції.
Аналізуючи пройдений шлях і подальші перспективи української фармацевтики, виконавчий директор компанії Володимир Костюк зазначає, що є чимало перспектив для посилення взаємовигідної співпраці українських виробників ліків із міжнародними партнерами, та наводить переваги взаємодії з Україною у сфері виробництва ліків.
1. Вдале географічне розташування України, що може забезпечити:
- скорочення ланцюжків поставок – Україна може стати постачальником АФІ та генеричних ліків на ринки США і ЄС;
- зручна логістика та дипломатичні зв’язки створюють сприятливий фон для розширення виробниками експорту в регіон Близького Сходу і Північної Африки.
2. Значний потенціал українських компаній у хіміко-фармацевтичній сфері, що дає:
- можливість розвитку виробництва АФІ в Україні, інтеграції в ланцюжки виробництва та постачання ліків ЄС і США;
- наявність належним чином облаштованих індустріальних парків для виробництва хіміко-фармацевтичної продукції;
- наявність людських і освітніх ресурсів у галузі розробки та виготовлення AФI.
3. Значні виробничі потужності (в Україні близько 120 фармацевтичних компаній).
За даними ООН, близько 5,5 млн українців перебувають у списках біженців – Україна може забезпечити їх ліками за кордоном, маючи надлишки виробничих потужностей. Враховуючи вищевикладене можливі такі варіанти подальшої співпраці:
- Контрактне виробництво для міжнародних виробників лікарських засобів та трансфер нових технологій і локалізація виготовлення інноваційної фармацевтичної продукції (для постачання на ринки ЄС, України, Молдови, Грузії, країн Близького Сходу й Північної Африки).
- Інтеграція України в скорочені у географічному розумінні ланцюжки поставок через виробництво АФІ для потреб ЄС та США.
- Гарантія безперебійного постачання генеричних лікарських засобів до країн ЄС.
- Проведення клінічних випробувань в Україні на заміну російському ринку, де вони зараз
призупинені більшістю міжнародних компаній через санкції проти країни-агресора.
Крім того, в Україні розроблено План відновлення до 2032 р., в якому міститься пункт щодо стимулювання розвитку фармацевтичного виробництва, яке нещодавно було визнане державою як пріоритетна галузь. Тому план передбачає низку стимулів для розвитку української фармацевтики і міжнародної співпраці та гарантує галузі потужну підтримку з боку держави.
